Наш дружний клас!

 Перший раз у перший клас

 З "Ростком" зростаємо математику вивчаємо!

 Спортивні, атлетичні, рухливі, енергічні!

 Наші перші перемоги

 З Україною в серці!

 Талант - це сила!

 Інформаційні технології

 Екскурсія на "Данон"

 Наші перемоги

 ... у спорті

 ... на сцені

 ... в інтелектуальних конкурсах

Педагогічна технологія "Росток" в дії

Наказом Міністерства освіти і науки України № 116 від 12 квітня 1996 року затверджено комплексний експеримент з розробки змісту, методів та нових педагогічних технологій «Програма розвитку дітей «Росток».

Дослідно-експериментальна робота з модернізації змісту, технологій та методів навчання і виховання дітей за науково-педагогічним проектом "Росток” проводиться відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31.01.2005р.№ 62 "Про розвиток науково-педагогічного проекту "Росток” в Україні”, від 31.01.2005р №63 "Про підготовку вчителів до роботи у науково-педагогічному проекті "Росток” і від 05.06.2006 №430 "Про затвердження типових навчальних планів для навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом "Росток”.

Комплексна програма розвитку дітей «Росток» виконується відповідно до положень Національної доктрини розвитку освіти України і практично реалізує вимоги Державного стандарту початкової освіти.

Вищезазначені документи встановлюють пріоритетні напрямки наукових досліджень в освіті XXI ст., нові освітні стандарти, які сприяють упорядкуванню і підвищенню ефективності наукових досліджень, творчому пошуку педагогів – практиків у процесі створення нових освітніх технологій, спрямованих на ефективний розвиток дитини.

Напрямки досліджень у комплексному педагогічному експерименті «Росток» базуються на пріоритетних напрямах державної політики в галузі освіти, висвітлені у Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», у Національній доктрині розвитку освіти України, Державному стандарті початкової освіти, а також враховують основні досягнення розвитку вітчизняної і світової педагогічної думки.

Одним із сучасних освітніх проектів, в межах якого розробляються нові підходи до змісту, методів, технологій навчання і виховання, є комплексна програма розвитку дітей «Росток».

В процесі дослідження автори дійшли висновку, що розвиваюче навчання є одним з важливих аспектів гуманізації освіти, а також її необхідною умовою.

Розвиваюче навчання має своїм результатом формування пошукової активності, як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності - це її духовність. А саме формування духовності людини - і є основною метою гуманізації освіти.

Науково-педагогічний проект “Росток” базується на тезі, що навчальна діяльність дитини будується перш за все шляхом сходження від абстрактного до конкретного, від загального до часткового, тобто відтворюється історичний процес народження та розвитку знань. Природно, що розглянутий підхід до навчання та виховання дуже тісно пов’язаний з принципом інтеграції. У науково-педагогічному проекті “Росток” принцип інтеграції використовується як для побудови змісту, так і для розробки методів та технологій навчання і виховання. Даний принцип тісно пов’язаний з принципом розвиваючого навчання.

Таким чином, у створенні і реалізації науково-педагогічного проекту “Росток” основними орієнтирами стали такі напрями розвитку сучасної освіти, як гуманізація, інтеграція та екологізація навчально-виховного процесу, його розвивальне спрямування. Ці напрями в межах проекту ми розглядаємо, як основні.

Проаналізувавши ті причини, які за думкою авторів, перешкоджають упровадженню ідей розвиваючого навчання у практику роботи масової загальноосвітньої школи, була розроблена технологія навчання, практично доцільна і відображаюча основні теоретичні результати психолого-педагогічних досліджень.

Головна особливість діяльнісного методу полягає в тому, що нові математичні поняття й відношення між ними не даються дітям у готовому вигляді. Діти «відкривають» їх самі в процесі самостійної дослідницької діяльності. Учитель лише скеровує цю діяльність і на завершення підбиває підсумки, подаючи точне формулювання встановлених алгоритмів дії та ознайомлюючи з загальновизнаною системою визначень. Таким чином, діти будують «свою» математику, тому математичні поняття набувають для них особистісного значення й стають цікавими не з зовнішнього боку, а по суті.

Ще однією особливістю використання діяльнісного методу є необхідність попередньої підготовки дітей з метою розвитку в них мислення, мовлення, творчих здібностей, пізнавальних мотивів діяльності. Спеціальна робота цьому напрямку передбачена протягом усіх років навчання дітей у початковій школі, але особливо на початкових етапах навчання у I півріччі 1-го класу.

Діяльнісний метод передбачає наступну структуру уроків уведення нового знання: (практична частина)

              I.     Постановка навчальної задачі

До списку задач, які актуалізують знання дітей, включається проблемне питання, яке мотивує вивчення нової теми.

           II.     «Відкриття» дітьми нового знання

Учитель пропонує учням систему питань і завдань, які підводять їх до самостійного «відкриття» нової якості чи відношення. У результаті обговорення він підбиває підсумки, ознайомлюючи з загальноприйнятою термінологією та демонструючи зразок коментованого розв’язання задач і прикладів нового типу.

        III.     Первинне закріплення

Виконуються тренувальні вправи з обов’язковим коментуванням, проговорюючи уголос вивчених алгоритмів дії.

       IV.     Навчальна самостійна робота

Учні самостійно виконують завдання на застосування вивчених якостей, перевіряють їх у класі та виправляють допущені помилки. Тут є важливим створити для кожної дитини ситуацію успіху («я можу», «у мене виходить»).

          V.     Розв’язання задач на повторення

Пропонуються завдання, які забезпечують безперервний розвиток змістовно-методичних ліній курсу та доводять до рівня автоматизованої навички вміння розв’язувати задачі й приклади основних видів. З іншого боку, сюди регулярно включаються нестандартні, логічні, цікаві задачі та ін.

Окрім уроків вивчення нового, у курсі передбачені й уроки закріплення матеріалу, й уроки контролю, які можуть проводитися в різних, зручних для вчителя формах. Найбільш вдалою з точки зору поставлених цілей формою уроків закріплення знань є групова форма, оскільки вона вчить дітей спілкуванню, формує в них активну позицію, самостійність у прийнятті рішень. Досвід показує, що роботу дітей у групах можна починати вже з 1-го класу, але робити це слід поступово й послідовно.

Кількість уроків відпрацювання й закріплення нових знань у даному курсі менше, ніж у традиційному, через значне розширення спектру понять, що вивчаються. Пов’язано це з направленістю програми на розвиток дітей та на формування в них пізнавальних інтересів. Дітям для повноцінного особистісного розвитку на кожному уроці потрібна «їжа для розуму». Якщо уроки, що слідують за веденням нового матеріалу, присвячували лише його відпрацюванню, то при цьому буде закріплюватися навичка, але гальмуватися розвиток мотиваційної сфери, інтелектуальних і особистісних якостей.

Щоб не втрачати в рівні відпрацювання навичок та, водночас, постійно підтримувати високий рівень активності дітей, ми використовуємо прийом, який можна назвати «випереджальною багатолінійністю». Після введення поняття, котре потребує для обробки тривалого часу, ми знайомимо учнів із такими математичними фактами, які не входять на даному віковому етапі до обов’язкових результатів навчання, а слугують розвиткові дітей, розширенню їхнього кругозору, формуванню інтересу до математики, готують подальше, більш глибоке вивчення математичних понять. Тренувальні вправи виконуються паралельно з дослідженням нових математичних ідей, тому вони не втомлюють дітей, тим більше що їм надається, як правило, ігрова форма (кодування й розшифровка, відгадування загадок та ін.).

Таким чином, кожна дитина, з невисоким рівнем підготовки має можливість «не поспішаючи» відпрацювати необхідний навик, а більше підготовлені діти постійно отримують «їжу для розуму», що робить уроки математики цікавими для всіх дітей: і сильних, і слабких.

Навчання ведеться в «зоні найближчого розвитку дитини», тобто на високому рівні складності. Дитина з найперших уроків знаходиться в ситуації, яка потребує від неї інтелектуальних зусиль, продуктивних дій. Разом із тим, високий рівень подачі матеріалу повинен сполучатися зі створенням у класі атмосфери довіри, доброзичливості, захоплення, що дозволяє по-справжньому «розкритися» і повірити у свої сили кожному учню.

Підручник зроблено у формі зошитів на друкованій основі. Весь курс математики для початкової школи складається з 12 зошитів. Додатково до підручників-зошитів діти мають прості зошити в клітку, робота в яких ведеться звичайним способом, але в меншому обсязі, оскільки частину завдань діти виконують на друкованій основі.

Матеріал підручника розбитий на окремі уроки. Одначе цей поділ певною мірою умовний. Завдання уроку вчитель добирає в залежності від конкретних умов роботи та цілей уроку. Необхідним є ретельне опрацювання з усіма дітьми 2-4 ключових завдань, пов’язаних із визначенням нової теми. Решту матеріалу вчитель обирає за власним розсудом.

Матеріал підручника передбачає можливість роботи по ньому дітей різного рівня підготовки; сильних, середніх і слабких. Тому виконання всіх завдань з підручника не є обов’язковим для кожної дитини.

Протягом року велося спостереження за дітьми, розвитком їхнього колективу, спостереженням за тими, кого діти виділяли з поміж себе. Також проводилося спостереження за тим, як діти поводять себе на уроках, проявляють риси характеру, які моральні орієнтири мають, чи відповідають загальнолюдським нормам.

Під час уроків вводилися нові прийоми щодо ознайомлення програми розвиваючого навчання «Росток». За уважністю учнів класів можна було побачити, що дітям цікаво на уроках, вони самостійно намагаються знайти правильне рішення, таким чином розвивають логічне мислення, пам’ять, уяву.

Можна порівнювати традиційні уроки та уроки, проведені за програмою розвиваючого навчання «Росток». Дана програма має більш поглиблену мету – сформувати інтелектуальну, ерудовану, творчу та самостійну у вирішенні питання особистість. Саме на самостійно-пошуковому методі і проводяться уроки за програмою «Росток».

Учням початкових класів набагато цікавіше на уроках розвиваючого навчання. Вчитель бачить як всебічно розвиваються його учні.

Таким чином, програма розвиваючого навчання не тільки цікавіша, але й і набагато трудніша від звичайної програми початкових класів. Тому все більше шкіл України залучають саме до роботи з даною програмою, яка сприяє всебічному розвитку особистості молодшого школяра.

Початкова школа є фундаментом загального навчання. Від її змісту, організації і методики викладання залежить не тільки ефективність всього подальшого навчання людини, але і його доля, саме в цей віковий період починається формування особистості, її направленості, розвиток характеру і здібностей.

Для того, щоб навчально-виховний процес сприяв кращому засвоєнню знань та різносторонньому розвитку учнів початкової школи, був розроблений науково-педагогічний проект «Росток» орієнтований на принцип пріоритету розвивального навчання та виховання,

Таким чином у процесі навчання ефективно включаються усі компоненти навчальної діяльності: навчальні задачі, способи дій, операції самоконтролю і самооцінки. Передбачена технологія істотно збільшує міцність знань і темп вивчення матеріалу без напруги дітей через проходження всіх необхідних етапів глибокого і міцного засвоєння знань.

Отже, діяльнісний метод навчання має очевидні переваги як з токи зору інтелектуального та особистісного розвитку дітей, так і з позицій якості засвоєння знань.

Борисова Оксана Михайлівна 

вчитель початкових класів 

Місце роботи - Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №52 з поглибленим вивченням української мови  

Загальний педагогічний стаж – 18  років 

Освіта – вища, ХДУ - 2002 рік 

Кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст І кваліфікаційної категорії".